
Старовинне українське місто, адміністративний, економічний і культурний центр Ровенської області (140 тисяч жителів). Розташоване на річці Устьє, лівій притоці Горині.
Час заснування міста Рівне невідомий. Перша письмова згадка про місто відноситься до 1282 року.
У середні віки Ровно було власністю різних українських, литовських і польських феодалів. У 1507 році одержало магдебурзьке право, за яким звільнялося від влади магнатів і одержало органи самоврядування.
У 1793 році, після другого поділу Польщі, в складі Волинського воєводства місто Ровно відійшло до Росії, ставши повітовим містом Волинської губернії. Будівництво Києво-Брестської та Поліської залізниць у кінці XIX століття, налагодження зв'язку з економічними і культурними центрами Росії сприяло розвитку міста.
Ровно описане в багатьох книгах письменників сучасності і минулого, науковців, журналістів, державних діячів. У ньому жили і бували видатні люди, іменами яких пишаються ровенчани.
Неодноразово відвідувала місто Ровно славнозвісна українська поетеса Леся Українка. Тут жив деякий час її дядько М. П. Драгоманов. Леся Українка приїжджала з своєю матір'ю Оленою Пчілкою, відомою на той час письменницею, подорожувала по мальовничих місцях Полісся, збирала фольклорні матеріали, які використовувала у своїх поезіях.
В будинку по вулиці Калініна, 19, знаходилася Ровенська реальна гімназія, у якій у 1866—1871 роках вчився відомий російський письменник В. Г. Короленко.
З юних літ Короленко палко полюбив Україну, її природу, пісні, людей. Враження юнацьких років, проведених на Ровенщині, письменник відобразив у ряді своїх творів: «Історія мого сучасника», «В поганому товаристві», «Сліпий музикант» та ін.
Мати В. Г. Короленка Евеліна Йосипівна народилася на Ровенщині в селищі Степані (нині Сарненського району). У березні 1864 року батько письменника Галактіон Панасович був переведений з Житомира в Дубно на посаду повітового судді. Через два роки сім'я переїхала до Ровно, де й жила до 1871 року.
Довгий час перебував у Ровно видатний російський радянський письменник О. М. Толстой. Будучи військовим кореспондентом у 1914—1916 роках, він написав ряд статей, нарисів про події, які відбувалися тоді в Ровно, Дубно, Здолбунові.
У міському краєзнавчому музеї спеціальний розділ присвячено видатному російському вченому В. В. Докучаєву. Працюючи над ґрунтовою картою європейської частини Росії та книгою «Наші степи колись і тепер», В. В. Докучаєв відвідав Ровно у 1878 році, вивчав грунти Волині.
Багато хто з ровенчан пам'ятає хвилюючі зустрічі з видатним радянським письменником Ярославом Галаном. У 1944 році Ярослав Олександрович Галан кілька місяців жив у Ровно. Він бував у багатьох містах і селах Ровенщини, писав статті і памфлети. Часто бував у Ровно і області пристрасний публіцист Ю. С. Мельничук. Письменник збирав тут матеріали для своїх творів. Деякі з них друкував на сторінках обласної газети.
Ровно — місто славних революційних, героїчних і трудових традицій. Про них розповідають численні пам'ятники та обеліски, меморіальні дошки, вивішені на будинках — свідках історичних подій.
"Виртуальный город Ровно" © www.rivne.org